Понедельник, 16.07.2018, 14:13
Вітаю Вас Гость | RSS

Сквирський РМК

Меню сайту
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Літературна сторінка

Артистизм і стильність

Творіть добро, цей божий заповіт -

Віддайте в спадок, як беззастережність.

Краса душі, душевна ваша щедрість,

Хоч би там що – таки врятує світ.

                                                          Микола Лелюк

 

Діти  розумітимуть завдяки тому, що вони бачать, відчувають, чому вони вірять. Батько та мама повинні бути й артистами, і художниками.

Складовими артистизму є:

Ерудиція, надзвичайно потрібна усім. Кожне слово повинно вимовлятися до речі в ланцюжку подій, кожна цифра повинна повідомлятися лише тоді, коли воно є доречним. Батьки – відкривачі світу для дітей.

Чарівливість – здатність володіти увагою, почуттями, розумом, уявою, волею іншого. Основа чарівливості – щирість.

Самобутність. Батько та мама мають яскраву визначеність у своєму «Я».

Імпровізація. Спілкування з дітьми – творчість.

Образність мовлення. Батьки повинні уміти «глаголом жечь сердца людей», щоби їх слово мало відтінок художності, було виразним, неповторним.

Пластика – мова рухів тіла, виразність тіла, володіння ним.

Батько та мама – це стиль. Індивідуальний стиль являє собою сукупність своєрідних виявів батька як особистості, людини й професіонала.

Батько є індивідуальним, оригінальним, неповторним, самобутнім. Він – особистість з яскраво вираженим артистизмом.

Отже, артистизм, естетичні риси стилю життя й діяльності, притаманні батькам, - це риси справжніх людей, незалежно від їх професії.

Яке добро, що в світі є Любов                                                                          

 

Яке добро, що в світі є Любов,

Що переможе всю навкруг мерзоту,

очистить розум, серце, кров,

відмиє душу й тіло від гидоти.

І лише тому, в кому іскра Божа,

кохання трепетно і ніжно

політ подарувати може.

Та начувайся – може бути пізно.

І полум’я із іскри не злетить.

До цього залишилась лише мить.

Тому до Бога повернися,

Йому й Любові помолися.

 

Якщо люблю…

 

Якщо люблю,

то назавжди.

А не люблю,

То теж назавжди.

І я себе не розіллю

У пошуках добра і правди...


Роки спливають

 

Роки спливають за роками.

І щось вже робить час із нами…

Та – блискавка і грім – і чудо!

 

І знову б’ється серце в грудях,

і кров дзвенить струмком у скронях,

і сяють очі і долоні

вологі, і тремкі, й гарячі…

 

та що ж це за жіноча вдача?

І тіло все, як струни скрипки,

і ти пливеш, як в морі скіпка,

за кожним поглядом і рухом.

 

І зором, доторком і слухом

ти душу живиш знов і знов…

Що ж це за диво?

                               Це – любов!

 

 

Я посміхатимусь завжди

 

Я посміхатимусь завжди!

Хай перетворяться в льоди

і води, й душі, і серця,

я вперто йтиму до кінця…

Розтануть в посмішці льоди –

Я посміхатимусь завжди!

 

Просто жити!

 

Зорі сяють…

            Сонце гріє…

Дощ іде…

            А вітер віє…

Не стогнати!

            Не тужити!

Добре й просто

            – просто Жити!

 

Хай вогнище наше горить, не згасає,

Домашнім теплом всі серця зігріває,

Уся мудрість книг об’єднає родину

У прагненні знань та читання донині...

Сімейне читання — це не просто читання дітям. Це традиційно дорослий відпочинок. Традиції такого спільного читання благотворно впливають на всю родину. Тому що сімейне читання, яке передбачає спілкування родини, виникнення і зміцнення невидимих чудесних духовних зв'язків між людьми, має неповторний бібліотерапевтичний ефект.

Часто за нескінченим потоком справ ми не звертаємо уваги на найдорожче, що в нас є – на наших дітей. А вони так потребують уваги!

Одного разу у дитини запитали чого тобі найбільше хочеться? Я хочу захворіти. Чому?

Коли я хворіла, мама сиділа біля мене, розмовляла, розповідала казки, читала книжки. Мені було так добре!

Поради батькам 

Порада 1

Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню з дитиною. І тоді колись почуєте: «Дякую тобі, мамо, за твою науку. Колисала ти мене, колиши й онуку».

Порада 2

Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами: «повинен», «треба». Не забувайте казати дітям «дякую», «вибач», адже вони вчаться того, чого їх навчають. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.

Порада З

Будьте в міру вимогливими:

•виправляйте;

•реагуйте на недоліки;

•хваліть за мінімум — карайте за максимум. Примітка: інколи вмійте і

«не побачити».

Порада 4

Спільні сімейні обіди — один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають уїдливі насмішки на кшталт:

- Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна!

- Не плямкай!

- Як ти їси, дивитись гидко!

- А хто за тебе «дякую» скаже!

Як говорив стародавній мислитель Сенека, «нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом».

То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо «блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей, зразком виправлення і правилом благих дій».

 

Порада 5

Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні, одностайності у вимогах до дітей. Слушними, на наш погляд, є зразки народної мудрості:

•Коли батько каже «так», а мати — «сяк», росте дитина як будяк.

•Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.

Порада 6

Піклуйтесь про щасливу долю свого дитяти.

Відразу в кожного на думці — придбати і передати у спадок солідне майно. «Та, якщо вони не вміють благочестиво поводитися, — вчить Святий отець Іван Злотоустий, — воно недовго протримається у них, вони його розтринькають, воно загине разом з його господарями».

Знайте, батьки, — найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу, в якій закладена саме ця ідея.

«Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві — то два дні, три рибини — три дні... Але коли ти навчиш його ловити рибу, працювати, то він буде ситий протягом усього свого життя. Отже, — продовжує Святий отець, — учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не виконаєте свого обов'язку». А слова видатного педагога К. Ушинського про те, що «коли бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя», слугують цілком логічним підтвердженням всього зазначеного вище.

Порада 7

Матері, привчайте своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте, що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою: «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина».

Порада 8

Обов'язок батька — виховати в сина мужність, бо вона є головним показником зрілості юнака.

У своєму «Повчанні...» Володимир Мономах, описуючи власні пригоди, мав на меті продемонструвати молоді, що тільки постійними тренуваннями можна розвинути у юнаків такі вольові якості, як наполегливість, терпеливість, відвагу, рішучість і сміливість. Ось чому він ствердно заповідав: «Не боячись ні раті, ні од звіра, діло мужське робіте…»

Осінній сонет

Міняє листя кольорову гаму

Летять роки, як думи, в небуття.

 Незмінне і високе слово «МАМА»!

 Допоки світ — в цім слові суть життя.

Від мами все: і крок, і перше слово,

 Любов до праці і таланту скарб,

 Чуття добра і пісня колискова,

 І рідна мова — найдорожчий скарб.

Колись малим і в юності не раз

Був неслухом… і біль в душі не згас —

Хоч знаю, мама не таїла злості…

Мій погляд, думи, мрії — все до Вас;

 І, доки є здоров’я, сили, час,

 Матусенько, я знову їду в гості!

 Степан Коханець

 

 

Твої літа —

      Для нас свята.

Твої слова —

      У молитвах.

 Твоя сльоза 

      На небесах.

 Твоє тепло 

      Нас берегло.

 В очах твоїх

      І плач, і сміх,

 І давнім смутком

      Спомин ліг,

 І оберіг,

      І наш поріг,

 І час,

      Що збіг.

Володимир Сад

Ну хто нас поєднав, якщо не Бог,
І ми такі по-справжньому щасливі?
Несем в серцях, як неповторне диво,
Через життя любов одну на двох.
Хай заздрять нам з тобою солов’ї,
Що повнять тишу зоряну піснями,
В любові лиш, у вірності її, —
Благословення Господа над нами.
В любові тій — мелодія жива,
Вона уся із неповторних звуків.
Збагнути їх — то є солодка мука,
Не перелити навіть у слова.
Не думай, що настануть холоди
І стихнуть струни радісного травня, —
Росою наше світиться кохання,
А значить, будем вічно молоді.
Ну хто нас поєднав, якщо не Бог?
І як сьогодні, справді не радіти?
Ми думали: любов — одна на двох,
Та як не розділити з цілим світом?
Сергій Рачинець

 

Ми різними ішли дорогами,
Тепер одна на все життя,
Аби постали перед Богом ми,
Скріпивши душі почуттям.
Як щасно нам і як нам легітно,
І ні печалі, ні образ…
Чому ж так світ зайшовся реготом? —
Невже не розуміє нас?
Що без любові благородної
Його б зчорніла білизна,
І сонце ранками не сходило б,
І не верталася б весна,
Усе не так було б… О, Господи,
Благослови мою любов —
Нехай співає тихо росами
І тішить душі нам обом.
Ми лиш в любові жити мусимо
У світі Божому, а, втім,
Було, сміявся над Ісусом він,
Що був розп’ятий на хресті.
Нехай ніколи не повториться
Ця незабутня прикра мить…
Хай день новий любов’ю твориться —
Хай Бог його благословить.
Сергій Рачинець

 

 

 

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Июль 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Сквирський РМК...м. Сквира, вул. Богачевського, 55, 09000 skviravo@ukr.net